Зазначено, що оскільки гриби відіграють ключову роль у мобілізації, поглинанні та перетворенні поживних речовин, то, очевидно, сприятимуть доволі тривалому утриманню радіоцезію в органічному шарі лісового грунту. Висвітлено і подано формалізацію у математичному вигляді загальних процесів обігу радіонуклідів у лісовій екосистемі з урахуванням ланцюгів урунт - гриби та урунт - рослина, включаючи їх переваги та обмеження.

Індекс рубрикатора НБУВ: П342.58

Рубрики:

Охорона лісу

Шифр НБУВ: РА395204 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано проблеми сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених землях Київського Полісся станом на 2014 р. Виявлено найефективніші заходи та розроблено першочергові кроки щодо одержання радіологічно безпечної сільськогосподарської продукції на територіях, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Удосконалено спеціалізацію аграрного виробництва залежно від рівня забруднення території радіонуклідами.

Висвітлено участь науковців Інституту агроекології і природокористування НААН у подоланні та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи. Показано, що історія розвитку радіоекологічних досліджень в Інституті бере свій початок з перших днів після аварії на Чорнобильській АЕС. Аналіз результатів наукової діяльності співробітників установи свідчить, що за післяаварійний період колектив радіоекології зібрав та систематизував значні обсяги інформації, яка трансформувалася в різноманітні бази даних, картографічні матеріали, математичні моделі, методичні рекомендації, регламенти, проекти нормативних документів тощо. Наведено інформацію про внесок працівників Інституту у розвиток радіоекології, відновлення сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених землях і реабілітацію постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС територій.

Наведено результати одного з найефективніших способів вивчення та прогнозування наслідків радіаційного забруднення територій, який полягає у застосуванні математичного моделювання процесів міграції радіонуклідів у радіаційно критичних екосистемах. Розглянуто теоретичний розрахунковий спосіб ідентифікації невідомих числових значень параметрів моделей міграції елементів у біологічних системах на прикладі лісової екосистеми. Доведено, що процес нагромадження радіонуклідів біологічними системами відбувається набагато швидше, ніж їх виведення.

Запропоновано шляхи раціонального та радіологічно безпечного використання торфових грунтів і торфовищ Українського Полісся в контексті глобальних змін клімату. Обгрунтовано основи системного підходу до вирішення питання взаємодії сільськогосподарської діяльності на радіоактивно забруднених осушених торфових грунтах Полісся з навколишнім природним середовищем. Наведено удосконалений комплекс агромеліоративних заходів та систем удобрення культур у польових сівозмінах для зниження емісії вуглецю в атмосферу. Висвітлено, що осушувальні мелiорацiї зумовлюють небажані трансформації сформованих природних комплексів. Створення антропогенно структурованого торфомінерального грунту з використанням глибокої оранки та заорюванням підстилкового мінерального горизонту уповільнює мінералізацію органічної речовини та збагачує орний шар неглибоких торфових грунтів необхідними мікроелементами.

Обгрунтовано, що з'ясування критичних екосистем та закономірностей їх існування є необхідним завданням, що надає змогу визначати дозове навантаження на населення території Українського Полісся, забрудненої радіонуклідами, у віддалений період після аварії на ЧАЕС. Аналіз результатів спостережень за нагромадженням радіонуклідів у різних типах грунтів і надходженням їх у рослини в зоні радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС засвідчив неоднакові темпи зниження їх питомої активності. Зазначено, що неоднорідність динаміки цього зниження зумовлено такими властивостями торфових та торфоболотних грунтів, як високий ступінь зволоження та перезволоження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р126.50 + Р361

Рубрики:

Гігієнічні основи нормування гранично-допустимих концентрацій радіоактивного забруднення населених місць

Дія іонізуючого випромінювання на організм (медична радіобіологія)

Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П015.5

Рубрики:

Сільськогосподарська радіоекологія

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П015.5 + П032.27 + П127.125

Рубрики:

Сільськогосподарська радіоекологія

Радіоактивність ґрунтів. Радіоактивні речовини у ґрунті

Дія іонізуючого випромінювання на культурні рослини

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П24-271.25

Рубрики:

Овочівництво

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено результати дослідження ролі соціальної складової у реалізації збалансованого розвитку радіоактивно забруднених територій Українського Полісся з урахуванням як багаторічних комплексних еколого-економічних і соціальних викликів, так і потенційних наслідків російської воєнної агресії. В основу методології досліджень покладено системний підхід, у межах якого використовували сучасні та класичні наукові прийоми проведення досліджень: загальнонаукові методи (аналіз та синтез даних); ретроспективний і порівняльний аналіз (виявлення причинно-наслідкових зв'язків); аналітико-синтетичний (вивчення наукових і статистичних даних, фондових матеріалів, законодавчих та установчих документів тощо); математичний (математична обробка отриманих результатів). Інформаційну основу дослідження становлять офіційні статистичні дані головних управлінь статистики у Волинській, Житомирській, Київській, Рівненській, та Чернігівській обл. Проаналізовано існуючі тенденції та наявні результати досліджень взаємозв'язку радіоекологічної і соціальної складових. Розглянуто соціальні індикатори життя мешканців Українського Полісся (загальні доходи, рівень заробітної плати, структура витрат населення тощо), демографічні показники (чисельність населення, статево-вікова структура, приріст/скорочення населення), рівень зайнятості, захворюваність, споживчий кошик для сільських та міських населених пунктів досліджуваних областей. З'ясовано, що показники стану соціальної сфери регіону Українського Полісся можуть слугувати додатковими критеріями оцінки поточної соціально-економічної ситуації та її динаміки. Встановлено, що соціальний чинник є невід'ємною складовою і водночас критерієм збалансованого розвитку радіоактивно забруднених територій. Доведено необхідність реалізації цілої низки заходів, спрямованих на підвищення ефективності державної політики зайнятості населення і системи професійної освіти, беручи до уваги прогнози щодо потреби регіональних підприємств у кадрах певної кваліфікації у розрізі професій і спеціальностей за рівнями професійної освіти й переліку найбільш затребуваних і перспективних професій та спеціальностей. Для кожного регіону перелік таких професій індивідуальний.

Монографія підготовлена науковим колективом Інституту агроекології' і природокористування НААН за результатами проведених фундаментальних та прикладних досліджень. Монографія розрахована на фахівців у галузі екології' і сільського господарс¬тва, економіки природокористування та охорони навколишнього природного се¬редовища, наукових співробітників, викладачів і студентів вищих навчальних за¬кладів, здобувачів наукового звання доктора наук і доктора філософії за спеціаль¬ностями 101 — екологія, 051 — економіка, 201 — агрономія.

Проаналізовано публікації провідних українських та закордонних спеціалізованих видань, а також тези, озвучені представниками міжнародних організацій стосовно економічних наслідків російсько-української війни. Висвітлено основні передумови виникнення світової продовольчої кризи внаслідок повномасштабної російської агресії проти України. Проаналізовано прогнози продовольчої стабільності нашої держави на наступні кілька років. Висвітлено динаміку світових цін на зерно та олію як реакцію світового ринку харчових продуктів та енергоносіїв на перебіг воєнних дій в Україні. Наголошено на вкрай важливій ролі нашої держави на світовому ринку харчових продуктів та прогнозовано ситуацію з постачанням продуктів харчування українського походження в різні держави Євросоюзу, Азії та Африки. Окреслено регіони і країни, для яких загострення російсько-української війни буде найбільш згубним. Наведено результати моделювання різних сценаріїв виробництва продуктів харчування українськими аграріями внаслідок різного відсотку доступності посівних площ держави. Доведено, що не лише світовий ринок продовольства, але і енергоносіїв прямо залежать від тривалості, інтенсивності та результатів війни в Україні. Наголошено на необхідності переформатування світової енергетичної політики з метою укріплення енергетичної незалежності держав та мінімізації посилення екологічної кризи. Запропоновано активізувати зусилля світової громадськості в напрямку розвитку відновлювальної економіки та чистої енергетики з метою мінімізації використання викопних енергоносіїв та забезпечення стабільності функціонування енергосистем держав.